0 (800) 213 103
Цілодобово та безкоштовно в межах України

Як протидіяти домашньому насильству?

31 липня 2019, 18:14

Фахівці Головного територіального управління юстиції у Волинській області та сімейний радник Віктор Вальчука підготували розяснення щодо того, як протидіяти домашньому насильству.

 

Проблема насильства в сім’ї, на жаль, була і залишається в Україні актуальною. Більше 50% населення країни потерпали від домашнього насильства впродовж свого життя. Причому 30% зазнавали насильства у дитячому віці. Крім того, у більшості випадків постраждалі від домашнього насильства не повідомляють про це правоохоронні органи.

 

Домашнє насильство — це  діяння (дії або бездіяльність) між членами сім’ї або родичами, зокрема, між колишнім подружжям, незалежно від того, чи зареєстровано їх шлюб та чи проживають вони спільно.

 

Формами домашнього насильства є:

 

- фізичне (ляпаси, штовхання, щипання, заподіяння тілесних ушкоджень, позбавлення волі, залишення в небезпеці, ненадання допомоги);

 

- сексуальне (будь-які діяння сексуального характеру, вчинені відносно дорослої особи без її згоди або дитини незалежно від її згоди, або вчинені в присутності дитини);

 

- психологічне (образи, погрози, приниження, переслідування, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії/бездіяльність спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе);

 

- економічне (позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, примушування до /заборона працювати чи навчатися).

 

Законом встановлені спеціальні заходи, які застосовуються до кривдника. Мова йде про терміновий заборонний та обмежувальний приписи.

 

Так, терміновий заборонний припис це:

 

- зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

- заборона на вхід та перебування у місці проживання (перебування) постраждалої особи;

- заборона в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою.

 

Підстава — ініціатива поліції або заява постраждалої особи.

 

Термін дії припису — до 10 діб.

 

ВАЖЛИВО! За невиконання припису — штраф, громадські роботи або адміністративний арешт.

 

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:

 

- заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

- усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

- обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

- заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

- заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею;

- заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

 

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі обмежувального припису, то до такої особи не можна застосовувати заходи що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування).

 

Щодо відповідальність за невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників. Згідно статті 390-1 Кримінального Кодексу України, умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 цього Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом — караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

 

ВАЖЛИВО! Обмежувальний припис виноситься судом терміном до 6 місяців і справа розглядається не пізніше ніж через 72 години з моменту надходження заяви.

 

Терміновий заборонний припис виносить лише поліція, а  обмежувальний — суд.

 

Варто знати, що держава гарантує безоплатну соціальну, медичну, психологічну, правову допомогу та тимчасовий притулок. Постраждалі особи мають право на конфіденційність, вибір спеціаліста за статтю (за можливості) та відшкодування кривдниками матеріальних збитків і шкоди.

 

 

ЯК І ДЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ У ВИПАДКУ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА?

1. Викличте поліцію, зателефонувавши за номером102.

2. Звертайтесь на національну «гарячу» лінію із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації — 116 123.

3. Звертайтесь за безкоштовними юридичними консультаціями до центрів безоплатної правової допомоги.

4. У поліції, у центрах безоплатної правової допомоги, центрах соціальних служб, у мобільних бригадах або за телефоном «гарячої лінії» можна дізнатися контакти притулків.

 

Якщо ви постраждали або стали свідком домашнього насильства щодо своїх близьких, рідних чи знайомих – звертайтесь за допомогою. Не мовчіть! Пам’ятайте, що діти, які були жертвами та/або свідками домашнього насильства, переносять цей негативний досвід до власного життя. Задумайтесь, адже саме ваша небайдужість може врятувати комусь життя!

 

Нагадаємо, що з 15 липня 2019 року жителі міста Луцьк та прилеглих міст мають змогу отримати безкоштовну консультацію з сімейного права на прийомі у сімейного радника, який знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Прогресу, 7. Саме питання протидії домашньому насильству є прерогативою у діяльності сімейних радників по всій країні.

Опитування
Так
82%
Ні
18%
Усього опитано: 904